Летава - літопис села

УЧАСНИКИ ТА ВЕТЕРАНИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ СЕЛА ЛЕТАВА

ЛЕТАВЧАНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1941-1945 р.р.


1.   Андрєєв Василь Гаврилович 1922 р.н. – старший сержант, повітряний стрілець 241-го штурмового авіаційного полку, 2-ої повітряної армії. 10.07.1943 року не повернувся із бойового завдання. Не одружений, мама Андрєєва Євгенія Марківна.
2.   Андрєєв Іван Феодосійович 1925 р.н. – освіта 9 класів, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 1-го батальйону, 436-го стрілецького полку, 155-ої стрілецької дивізії. Наказом командира дивізії №089/н від 27.12.1944 року нагороджений орденом «Слави ІІІ ступеня» (посмертно), за те що 5 грудня 1944 року під час прориву оборони німецьких військ північно-західніше станції Тура (Угорщина), першим кинувся в атаку і досяг німецьких укріплень. Діючи мужньо і рішуче, зі своєї особистої зброї знищив 6 німецько-угорських солдат і офіцерів. Крім цього, 12 грудня 1944 року в бою за висоту 220.0 північно-східніше міста Фот (Угорщина), він одним із перших досяг указаної висоти, влучним кидком ручної гранати знищив 5 ворожих солдат. Загинув 24.12.1944 року, похований 1 км західніше міста Фот, область Пешт, Угорщина. Не одружений, тітка Чорна Парасковія Лук’янівна.
3.   Антонюк Іван Никифорович 20.02.1919 р.н. – не одружений, освіта 10 класів, член ВЛКСМ з 1933 року. 17.09.1938 року поступив у Подільське військове артилерійське училище МВО І розряду. В 1940 році закінчив його і отримав звання лейтенант. З 05.10.1940 року командир взводу 236-го корпусного артилерійського полку, 8-го стрілецького корпусу, Південно-Західного фронту. 8-11 липня 1941 року його артилерійський полк вів бойові дії в районі сіл Харківці-Ладиги-Остропіль (Хмельницька область). В серпні 1941 року Антонюк І.Н. у складі 8-го стрілецького корпусу потрапив в оточення противника, разом із частиною з оточення на територію фронту не виходив, даних про нього ніяких не поступало, вважається зниклим без вісті.
4.   Антонюк Кузьма Захарович 1911 р.н. – в 1944 році працював директором Летавської школи, мобілізований 08.08.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 206-го стрілецького полку, 99-ої стрілецької дивізії. Загинув 09.12.1944 року, похований Пешт-Піліс-Шолт-Кишкун, в містечку Шандор, в 30 км південніше Будапешта, Угорщина. Одружений, дружина Антонюк Фаїна Мойсеївна.
5.   Антонюк Кузьма Никифорович 1902 р.н. – освіта 4 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 1002-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. Загинув 12.08.1944 року, похований на південно-східній околиці села Одриконь, Кросненського повіту, Підкарпатського воєводства, Польща. В 1948 році перепохований на військовому цвинтарі міста Дукля, Кросненського повіту, Подкарпатського воєводства, Польща, могила № 40. Одружений, дружина Антонюк Текля Іванівна.
6.   Антонюк Федір Никифорович 1908 р.н. – освіта 2 класи, тракторист, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 4 місяці. Знову призваний 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 1002-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. Загинув 27.10.1944 року, похований на північній околиці села Капішова, Свидницького округу, Пряшівського краю, Словаччина. Одружений, дружина Антонюк Меланія Федорівна.
7.   Байдюк Омелян Михайлович 1898 р.н. – освіта 3 класи, тесляр, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 71-ої механізованої бригади, 9-ої механізованої дивізії. Загинув 28.02.1945 року, похований в місті Лаубан, Німеччина (після 1945 року місто Любань, Нижньосилезского воєводства Польщі). Одружений, дружина Байдюк Калина Данилівна.
8.   Білий Панас Дмитрович 1918 р.н. – у вересні 1939 року Чемеровецьким РВК призваний до армії та відправлений у військову частину №132 місто Гродно, Білорусія, рядовий, стрілець. Письмовий зв’язок припинився в червні 1941 року. Вважається зниклим без вісті у березні 1944 року. Не одружений, мама Біла Марія Прокопівна.
9.   Блажко Василь Іванович 17.01.1921 р.н. – капітан, заступник командира дивізіонна. 15.09.1938 року поступив у Пензенське військове артилерійське училище ІІ розряду. 15.10.1940 року закінчив його, отримав звання лейтенант та направлений для проходження служби в 142-й окремий дивізіон протитанкової оборони, 74-ої стрілецької дивізії, Одеського військового округу, п/п 48536-Б. Постановою військової ради Південного фронту №021/н від 07.11.1941 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 26.06.1941 року в бою під селом Герман, Скулянського напрямку (Молдова) отримав наказ вийти зі своїм підрозділом на передову лінію і гарматним вогнем підтримати просування піхоти на укріплені позиції противника. Не зволікаючи ні хвилини повів підлеглих уперед. Перебуваючи під мінометним і кулеметним вогнем противника холоднокровно просував гармату вперед. З біноклем в руках, використовуючи кожен шматок місцевості відбивав вогневі точки противника і влучними попаданнями із своєї гармати знищував їх. Поєднуючи вогонь своєї гармати із наступаючими діями батальйонів піхоти перетворив дії противника на втечу. 24.06.1941 року проти наступаючого противника замість танків були використані трактори Т-26. На ведучому тракторі з ручним кулеметом виїхав Блажко. Безстрашними діями та своїм особистим прикладом змусив інші екіпажі рухатись вперед. Під кулеметним вогнем атака німецьких військ була відбита. 03.09.1941 року Блажко В.І. був начальником служби хімічного майна 402-ї стрілецької дивізії Закавказького військового округу. 15.03.1942 року отримав звання капітан та став членом ВКП(б). 16.06.1943 року Блажко В.І. командир 351-го окремого винищувального протитанкового дивізіонна, 271-ї стрілецької дивізії. 17.07.1943 року отримав поранення та був направлений в евакуаційний госпіталь. Наказом командуючого артилерії 5-ї ударної армії №23/н від 03.11.1943 року нагороджений орденом «Червоної Зірки», за те що під час контрнаступальних боїв 17-18 липня 1943 року дивізіон під його безпосереднім керівництвом і за його особистою участю, під артилерійським і мінометним вогнем відбив декілька контратак німецьких військ. При переміщенні противника на лівий фланг швидко зманеврував своїм дивізіоном і перекрив просування танків лівим флангом, посиливши його бронебійними гарматами. Друга спроба противника завдати удар з флангу провалилася. Втративши один танк і до двох взводів солдат, противник відступив. 09.02.1944 року Блажко В.І. був заступником командира 329-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону, 226-ї стрілецької дивізії. 08.12.1944 року на підставі указу Президіума Верховної ради СРСР від 01.05.1944 року нагороджений медаллю «За оборону Кавказу», за № 000005. Наказом командуючого артилерії 1-ї гвардійської армії №04/н від 28.02.1945 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня» (посмертно), за те що з 27 січня по 01 лютого 1945 року в наступальних боях за населені пункти Куков та Лаховіце (Польща), весь час знаходився на бойових позиціях, де проявив хоробрість і уміння керувати бойовими операціями. Під його керівництвом населений пункт Куков був захоплений його дивізіоном без участі піхоти. Загинув 08.02.1945 року, похований в селі Слемень, Живецького повіту, Силезського воєводства, Польща. Не одружений, мама Блажко Ганна Йосипівна.
10. Блажко Григорій Іванович 1918 р.н. – мобілізований 23.06.1941 року Чемеровецьким РВК, та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. 15.07.1941 року біля міста Дунаївці, Хмельницька область потрапив у полон. З 29.08.1941 року по 09.10.1941 рік перебував у німецькому концтаборі Stalag XII A (Шталаг), біля німецького міста Лімбург. З 09.10.1941 року по 16.01.1942 рік перебував у концтаборі Stalag XII D, біля німецького міста Трір. 16.01.1942 року переведений в концтабір Stalag XII F, біля французького міста Саарбург, табірний номер 28949. Загинув у полоні 18.01.1942 року, похований в місті Йоханес-Бамбер-Больхен. Не одружений, мама Блажко Ганна Йосипівна.
11. Блажко Микита Юрійович 1911 р.н. – освіта 2 класи, коваль, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 2 дні. Знову призваний 07.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, сапер 573-го окремого саперного батальйону, 305-ої стрілецької дивізії. Наказом командира дивізії №052/н від 14.11.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 23.10.1944 року біля села Нижня Писана (Словаччина), під запеклим вогнем противника розмінував 18 протитанкових мін, чим забезпечив прохід піхоти. 28.10.1944 року біля села Доброслава, під сильним артилерійським вогнем противника розмінував дорогу Нижня Писана – Доброслава, знешкодивши 11 мін типу «S». Вважається зниклим без вісті в грудні 1944 року. Одружений, дружина Блажко Зінаїда Іллівна.
12. Блажко Панас Іванович 1910 р.н. – мобілізований в 1941 році Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець. Вважається зниклим без вісті в 1941 році. Одружений, дружина Блажко Меланія Арсентіївна.
13. Блискун Петро Васильович 1908 р.н. – мобілізований 23.06.1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. 22.07.1941 року біля села Джурин, Жмеринського району, Вінницької області потрапив у полон. Перебував у концтаборі №9 Кречунешти, Румунія. Загинув у полоні 22.11.1941 року, похований в місті Дева, повіту Хунедоара, Румунія. Одружений, дружина Блескун Уляна.
14. Блискун Федір Андрійович 1908 р.н. – освіта 2 класи, тракторист, мобілізований в 1941 році, перебував у полоні 3 тижні. Знову призваний 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, кулеметник 1004-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. Загинув 06.08.1944 року, похований в селі Чаплі, Старосамбірського району, Львівської області. Одружений, дружина Блискун Дарія Марківна.
15. Бойко Ананій Пантелеймонович 1918 р.н. – освіта 1 клас, в 1940 році призваний до армії, рядовий, мінометник. З початком війни, приймав участь у бойових діях, перебував у полоні 3 місяці. Знову призваний 06.04.1944 року Чемеровецьким РВК, молодший сержант, командир розрахунку 1004-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. 25.10.1944 року отримав наскрізне кульове поранення грудної клітки та направлений в хірургічний польовий пересувний госпіталь (ХППГ-4345). Від отриманого поранення помер 28.10.1944 року, похований на міському цвинтарі польського міста Красно, братська могила №16, від західного краю могили 1-й в 1-му ряді знизу. В 1948 році перепохований на військовому цвинтарі міста Дукля, Кросненського повіту, Подкарпатського воєводства, Польща, могила № 40. Одружений, дружина Бойко Євдокія Федорівна.
16. Бойко Василь Якович 05.02.1905 р.н. – освіта 3 класи, мобілізований 23.06.1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. 21.07.1941 року біля села Лозова, Жмеринського району, Вінницької області потрапив у полон. Перебував у концтаборі №2 Хомород, Румунія, потім у концтаборі №17 Тімішоара, Румунія. Після звільнення з полону 12.01.1944 року наказом №978.001/944 направлений на лікування в Тираспольську лікарню. Вдруге призваний 12.04.1944 року Тираспольським РВК та відправлений в 28-му гвардійську стрілецьку дивізію, рядовий, стрілець. Загинув 25.08.1944 року, похований біля села Сагайдак, Чимишлінського району, Молдова. Одружений, дружина Бойко Пелагея Андріївна.
17. Бойко Іван Матвійович 1919 р.н. – проживав в селі Нове Життя, призваний Чемеровецьким РВК, рядовий, радист 268-го корпусного артилерійського полку. 08.10.1941 року біля села Новогригорівка, Гуляйпольського району, Запорізької області разом із полком потрапив в оточення. Вважається зниклим без вісті в жовтні 1941 року. Одружений, дружина Бойко Ганна.
18. Бойко Іван Онуфрійович 1916 р.н. – рядовий, стрілець 898-го стрілецького полку. В 1945 році перебував в 167-му армійському запасному стрілецькому полку в місті Козель. 31.03.1945 року отримав поранення та направлений в 276-й медсанбат, 245-ї стрілецької дивізії. Помер від ран 02.04.1945 року, похований на цвинтарі міста Бухельсдорф, Верхня Сілезія, Німеччина, 30 метрів південно-східніше костелу, могила №10, другий зі сходу. Не одружений, мама Бойко Наталія Іванівна. 
19. Бойко Калин Андрійович 1904 р.н. – не грамотний, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 3-го стрілецького батальйону, 203-го гвардійського стрілецького полку, 70-ої гвардійської стрілецької дивізії. Наказом командира полку №09/н від 10.04.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 26.03.1945 року в бою біля села Мшана (Польща), гранатами знищив двох німецьких солдат і взяв трьох у полон, чим сприяв виконанню бойового завдання. Вважається зниклим без вісті в травні 1945 року. Одружений, дружина Бойко Текля Іванівна.
20. Бойко Олександр Іванович 1905 р.н. – мобілізований в червні 1941 року та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. З дня  мобілізації ніякої інформації відносно нього не надходило. Вважається зниклим без вісті в червні 1941 року. Одружений, дружина Бойко Євдокія Лук’янівна.
21. Бойко Павло Васильович 1907 р.н. – освіта 3 класи, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 6 місяців. Знову призваний 07.04.1944 року Чемеровецьким РВК, молодший сержант, командир відділення 2-го стрілецького батальйону, 1004-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. Загинув 15.07.1944 року, похований в селі Яцківці, Зборівського району, Тернопільської області. Одружений, дружина Бойко Василина Василівна.
22. Бойко Панас Іванович 1921 р.н. – освіта 4 класи, радист, в листопаді 1940 року призваний до армії. З початком війни, приймав участь у бойових діях, перебував у полоні півтора місяця. Знову мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, сержант, командир відділення 1-го стрілецького батальйону, 1002-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. Наказом командира полку №017/н від 21.07.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 16-17.07.1944 року в боях за висоту 386.0 (Тернопільська область) приймав участь у відбитті контр атак противника, показуючи зразки хоробрості та відваги, разом із відділенням знищив 12 німецьких солдат, особисто сам знищив 2 солдата противника. 20.07.1944 року отримав тяжке поранення. 26.10.1944 року отримав легке поранення. Наказом командира дивізії №06/н від 01.02.1945 року нагороджений орденом «Червоної Зірки», за те що 15.01.1945 року при прориві оборони противника біля села Гліник-Польський, Підкарпатського воєводства, Польща швидко зорієнтувавшись в обстановці, діючи хоробро і рішуче, взяв у полон 5 солдат і 1-го офіцера противника. Загинув 07.02.1945 року, похований на північній околиці міста Чеховице-Дзедзице, Силезського воєводства, Польща. Одружений, дружина Бойко Калина Петрівна.
23. Бойко Федір Сидорович 1903 р.н. – освіта 4 класи, мобілізований 07.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 3-го стрілецького батальйону, 1004-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. Загинув 15.07.1944 року, похований в селі Яцківці, Зборівського району, Тернопільської області. Одружений, дружина Бойко Єфросинія Іванівна.
24. Бойко Федір Якович 1908 р.н. – мобілізований 23.06.1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. 21.07.1941 року біля села Лозова, Жмеринського району, Вінницької області потрапив у полон. Перебував у концтаборі №2 Хомород, Румунія. Загинув у полоні 12.07.1942 року. Одружений, дружина Бойко Марія Іванівна.  
25. Бучківський Антон Степанович 1899 р.н. – освіта 5 класів, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 1073-го стрілецького полку, 316-ої стрілецької дивізії. Вважається зниклим без вісті 13.08.1944 року. Одружений, дружина Бучківська Соломія Яківна.
26. Войтов Йосип Якович 1910 р.н. – мобілізований 23.06.1941 року Чемеровецьким РВК, рядовий, водій 18-го артилерійського полку. 27.06.1942 року в Ленінградській області Росії потрапив у полон. В 1944 році звільнений з полону, даних про загибель не має, вважається зниклим без вісті. Одружений, дружина Войтова Зінаїда Дмитрівна.
27. Войтов Максим Мартинович 1901 р.н. – мобілізований в 1944 році Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 1035-го стрілецького полку, 280-ї стрілецької дивізії. Загинув 02.09.1944 року, похований в місті Медлібожице, Яновського повіту, Люблінського воєводства, Польща. Одружений, дружина Войтова Текля Кузьмівна.
28. Войтов Михайло Дем’янович 1910 р.н. – мобілізований 23.06.1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. 20.07.1941 року біля села Лозова, Жмеринського району, Вінницької області потрапив у полон. Перебував у концтаборі №2 Хомород, Румунія. Загинув у полоні 19.01.1942 року, похований в селі Владені, округ Брашов, Румунія. Одружений, дружина Войтова Олександра Юріївна.
29. Войтов Михайло Полікарпович 1918 р.н. – в лютому 1939 року Чемеровецьким РВК призваний до армії та відправлений у військову частину №132 місто Гродно, Білорусія, рядовий, стрілець. Письмовий зв’язок припинився в червні 1941 року. Вважається зниклим без вісті у липні 1941 року. Не одружений, мама Войтова Ганна Прокопівна.
30. Войтов Олексій Трохимович 1921 р.н. – рядовий, сапер 89-го інженерного батальйону, 22-го механізованого корпусу. 02.08.1941 року в районі села Головки, Малинського району, Житомирської області пропав без вісті. Не одружений, батько Войтов Трохим Гаврилович.
31. Войтов Панас Лук’янович 1905 р.н. – освіта 6 класів, бухгалтер, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець, 1077-го стрілецького полку, 316-ої стрілецької дивізії. Загинув 25.07.1944 року, похований у братській могилі 1 км північніше села Дусанів, Перемишлянського району, Львівської області. Одружений, дружина Войтова Надія Трохимівна.
32. Войтов Панас Макарович 1919 р.н. – у вересні 1940 року Чемеровецьким РВК призваний до армії та відправлений у військову частину №240 місто Гродно, Білорусія, рядовий, зв’язківець. Письмовий зв’язок припинився в червні 1941 року. Вважається зниклим без вісті в 1941 році. Не одружений, мама Войтова Ірина Прокопівна.
33. Войтов Петро Дем’янович 1902 р.н. – освіта 4 класи, столяр, мобілізований 25.07.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 5 роти, 325-го стрілецького полку, 129-ї стрілецької дивізії. Загинув 16.09.1944 року, похований у братській могилі №1, на цвинтарі села Корлівка, Санокского повіту, Подкарпатского воєводства, Польща. Одружений, дружина Войтова Парасковія Василівна. 
34. Волощук Олександр Якович 1914 р.н. – мобілізований в червні 1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. У серпні 1941 року пропав без вісті. Одружений, дружина Волощук Домнікія Олексіївна.
35. Волощук Панас Микитович 1918 р.н. – освіта середня, учитель, член ВЛКСМ, в жовтні 1939 року Чемеровецьким РВК призваний до армії. 19.03.1942 року сержант, механік-водій 2-ї роти, 31-го танкового батальйону, 206-го запасного стрілецького полку. 09.05.1942 року старший сержант, механік-водій танка Т-34, 94-ї танкової бригади. Загинув 14.07.1942 року біля села Крутая, Кіровського району, Смоленської області, Росія. Не одружений, батько Волощук Микита Семенович.
36. Вуєчок Василь Калинович 1925 р.н. – освіта 7 класів, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, молодший сержант, командир відділення 871-го стрілецького полку, 276-ї стрілецької дивізії. Загинув 16.04.1945 року, похований південо-західніше міста Ратибор (Рацибуж) Польща, село Штрандорф (Страховіце) Чехія на місцевому цвинтарі, могила №6, ряд №3, перший з північно-західної сторони. Не одружений, мама Вуєчок Гафія Феодосіївна.
37. Вуєчок Павло Панасович 1907 р.н. – мобілізований 25.05.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець саперного батальйону, 316-ї стрілецької дивізії. Вважається зниклим без вісті 13.08.1944 року. Одружений, дружина Вуєчок Акуліна Іллівна. 
38. Гаврилюк Ананій Трохимович 1922 р.н. – уродженець села Летава, проживав у місті Старокостянтинів. Мобілізований 29.06.1941 року Старокостянтинівським РВК, лейтенант 70-го учбового протитанкового полку, 11-ї окремої учбової бригади. 08.02.1943 року проходив службу в 42-й запасній стрілецькій бригаді. 26.03.1944 року проходив службу в військовій частині №332 корпус 2 міста Інза, Ульянівської області, Росія. Вважається зниклим без вісті в травні 1944 року. Не одружений, батько Гаврилюк Трохим Петрович.
39. Гаврилюк Дмитро Семенович 1921 р.н. – в лютому 1940 року Чемеровецьким РВК призваний до армії та відправлений в 31-й окремий мотопонтонний батальйон, рядовий, сапер. Письмовий зв’язок припинився в червні 1941 року. Вважається зниклим без вісті в червні 1941 року. Не одружений, батько Гаврилюк Семен Петрович.
40. Гаврилюк Іван Семенович 1917 р.н. – освіта середня, ветеринарний фельдшер, мобілізований 09.05.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 897-го гірськострілецького полку, 242-ї гірськострілецької дивізії. Наказом командира полку №015/Н від 14.05.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу» (посмертно), за те що 31.10.1944 року будучи автоматником стрілецької роти, приймав участь у відбитті контратак ворога і знищив трьох німецьких солдатів, при цьому сам був поранений у ліву руку. 15.04.1945 року перебував на посаді номера гарматного розрахунку батареї 76-ти міліметрових гармат. Під час бою отримав поранення та направлений в 118-ту окрему медсанроту. Того ж дня від отриманого поранення помер. Похований в братській могилі на перехресті доріг біля села Маруже, Водзіславського повіту, Сілезького воєводства, Польща. Одружений, дружина Гаврилюк Любов Арсентіївна.
41. Гаврилюк Павло Григорович 1903 р.н. – освіта 2 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, піднощик мін мінометної роти, 1-го стрілецького батальйону, 1073-го стрілецького полку, 316-ої стрілецької дивізії. Наказом командира полку №025/Н від 05.08.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу» (посмертно), за те що в наступальних боях з 15 по 26.07.1944 року не шкодуючи свого життя у важких умовах своєчасно забезпечував свій розрахунок боєприпасами. Загинув 18.07.1944 року, похований на північній околиці села Красна, Зборівського району, Тернопільської області. Одружений, дружина Гаврилюк Єфросина Тихонівна.
42. Гаврилюк Панас Григорович 1921 р.н. – в листопаді 1940 року Чемеровецьким РВК призваний до армії та відправлений у військову частину №54 місто Мозир, Білорусь, рядовий, номер гарматний. Письмовий зв’язок припинився в червні 1941 року. Вважається зниклим без вісті в 1941 році. Не одружений, батько Гаврилюк Григорій Петрович.
43. Горячок Василь Григорович 1911 р.н. – 23.01.1945 року перебував в збірному-пересильному пункті. 19.02.1945 року перебував в 214-му армійському запасному стрілецькому полку. З 23.02.1945 року рядовий, стрілець 2-ї роти, 36-го стрілецького полку, 14-ї гвардійської стрілецької дивізії (п/п 43026). Загинув 19.03.1945 року, похований в селі Люсеен, Бреславського повіту, Верхня Сілезія, Німеччина (зараз це село Лусіна, Сьредського повіту, Нижньосілезького воєводства, Польща). Одружений, дружина Горячок Василина Павлівна.
44. Горячок Іван Аврамович 1918 р.н. – у вересні 1940 року Чемеровецьким РВК призваний до армії та відправлений у військову частину №125/2 місто Гродно, Білорусія, рядовий, стрілець. Письмовий зв’язок припинився в червні 1941 року. Вважається зниклим безвісті у березні 1944 року. Не одружений, мама Горячок Ірина Максимівна.
45. Горячок Кузьма Григорович 1911 р.н. – освіта 1 клас, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 5 днів. Знову призваний 07.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець, 1077-го стрілецького полку, 316-ої стрілецької дивізії. Загинув 15.07.1944 року, похований в братській могилі на відстані 2,5 км. від села Данилівці, Зборівського району, Тернопільської області. Одружений, дружина Горячок Ганна Степанівна.
46. Горячок Михайло Федорович 1902 р.н. – освіта 4 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, єфрейтор, командир відділення 3-го батальйону, 71-го стрілецького полку, 30-ї стрілецької дивізії. Загинув 28.07.1944 року, похований на південній околиці села Бринь, Галицького району, Івано-Франківської області, в братській могилі 2-й ряд, 2-й зліва. Одружений, дружина Горячок Стефанія Леонтіївна.
47. Горячок Олександр Єфремович 1919 р.н. – освіта 7 класів, до армії працював вчителем фізкультури в Летавській школі. 19.09.1939 року Чемеровецьким РВК призваний до армії та відправлений в 140-й гаубичний артилерійський полк, старший сержант, командир гармати. Далі службу проходив в 290-му окремому кулеметно-артилерійському батальйоні, 14-го укріпрайону Ленінградського фронту, старшина, командир артилерійського взводу, член ВКП(б), наказом командира батальйону від 31.07.1943 року нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда» серії ІІ №26723. 30.10.1943 року направлений в 223-й армійський запасний стрілецький полк на курси молодших лейтенантів, після закінчення яких отримав офіцерське звання «молодший лейтенант». Письмовий зв’язок припинився в грудні 1944 року п/п №67676. Вважається зниклим без вісті в грудні 1944 року. Не одружений, батько Горячок Єфрем Юрійович, мама Горячок Олександра Леонідівна.
48. Горячок Олександр Мойсейович 1918 р.н. – мобілізований в 1944 році Чемеровецьким РВК. Службу проходив у військові частині п/п 01609а, рядовий, стрілець. 07.11.1944 року був поранений. Вважається зниклим без вісті в 1944 році. Одружений, дружина Горячок Антоніна Пилипівна. 
49. Горячок Федір Кузьмович 1908 р.н. – освіта 2 класи, мобілізований в червні 1941 року та відправлений в 25-й дорожньо-експлуатаційний полк, 18-ї армії (військова частина №1125). 02.08.1941 року в районі села Лиса Гора, Первомайського району, Миколаївської області потрапив у полон, де перебував 16 днів, після чого повернувся назад у село. Знову призваний 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 3-го стрілецького батальйону, 1004-го стрілецького полку, 305-ої стрілецької дивізії. Загинув 16.07.1944 року, похований в селі Жуковці, Зборівського району, Тернопільської області. Одружений, дружина Горячок Ганна Захарівна.
50. Горячок Юрій Никифорович 1895 р.н. – освіта 2 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 113-й армійський запасний стрілецький полк. Службу проходив в військовій частині п/п 06926. Вважається зниклим без вісті в серпні 1944 року. Одружений, дружина Горячок Антоніна Степанівна.
51. Грицюк Анатолій Антонович 1918 р.н. – командир відділення 2-го мотострілецького полку, 2-ї мотострілецької дивізії. 01.08.1942 року біля села Полуніно, Ржевського району, Тверської області, Росії, потрапив у полон, в якому перебував 1 рік 8 місяців, після чого був звільнений. Знову мобілізований в 1944 року Смолевицьким РВК, Мінської області, Білорусії та відправлений в 199-й запасний стрілецький полк. 07.07.1944 року відправлений в 2-у армійську окрему штрафну роту, 31-ї армії. Загинув 31.07.1944 року, похований в селі Жагаре, Йонишкского району, Шауляйського повіту, Литви. Одружений, дружина Грицюк Марія Іванівна.
52. Грицюк Микита Феодосійович 1897 р.н. – освіта 2 класи, мобілізований 07.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Службу проходив п/п 24069-ж, рядовий, зв’язківець. Письмовий зв’язок припинився 27.10.1944 року. Вважається зниклим без вісті у грудні 1944 року. Одружений, дружина Грицюк Ганна Михайлівна.
53. Грицюк Панас Ілліч 1909 р.н. – мобілізований 27.06.1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. В подальшому відправлений в 16-й учбовий запасний танковий полк. З дня мобілізації ніякої інформації відносно нього не надходило. Вважається зниклим без вісті в червні 1944 року. Одружений, дочка Грицюк Зінаїда Панасівна.
54. Грицюк Тимофій Кузьмович 1897 р.н. – освіта 3 класи, швець, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Службу проходив в 573-й ОМР. Був поранений та направлений в евакуаційний госпіталь №1420 міста Тбілісі. 08.10.1944 року вибув із госпіталя та направлений в 38-му запасну стрілецьку дивізію. Далі проходив службу в 301-му стрілецькому полку, 48-ої стрілецької дивізії. 23.12.1944 року знову отримав осколочне поранення в голову та в непритомному стані доставлений в хірургічний польовий пересувний госпіталь №2305 в якому 24.12.1944 року від отриманого поранення помер. Похований в братській могилі біля лісу, 200 метрів західніше села Лачаудас, 1,5 км. західніше міста Ауце, Латвія. Одружений, дружина Грицюк Домнікія Андріївна.
55. Гуменюк Михайло Андрійович 1905 р.н. – мобілізований в червні 1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. Був в оточенні, після виходу з оточення проходив службу в 696-му стрілецькому полку. В листопаді 1942 року отримав наскрізне кульове поранення нижньої частини лівого передпліччя з ушкодженням кісток. 21.11.1942 року був відправлений в евакуаційний госпіталь №1777. 25.11.1942 року в госпіталі у нього різко погіршився стан здоров’я через прогресування сепсису. 29.11.1942 року помер від серцевої недостатності. Похований в населеному пункті Хоста (зараз це мікрорайон міста Сочі), Краснодарського краю, Росії. Одружений, дружина Гуменюк Меланія Євгеніївна.
56. Гуменюк Панас Кузьмович 1910 р.н. – мобілізований в червні 1941 року Чемеровецьким РВК та відправлений в 531-й стрілецький полк місто Кам’янець-Подільський, рядовий, стрілець. 21.07.1941 року біля села Джурин, Жмеринського району, Вінницької області потрапив у полон. Перебував у концтаборі Дорнешті, Сучавського повіту, Румунія. Звільнений з полону в 1944 році, після чого знову призваний Слободзейським МВК, Тираспольського району, Молдова та відправлений в 306-й стрілецький полк, 109-ї стрілецької дивізії. Загинув 19.11.1944 року, похований на військовому кладовищі міста Дьомре, столичного району міста Будапешт, Угорщина. Одружений, дружина Гуменюк Феодосія Юріївна.
57. Демчук Андрій Миколайович 1902 р.н. – не грамотний, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Службу проходив у військові частині п/п 20139-а, рядовий, стрілець. Письмовий зв’язок припинився в липні 1944 року, з цього часу вважається зниклим без вісті. Одружений, дружина Демчук Олена Матвіївна.
58.   Демчук Іван Юхимович 1903 р.н. – мобілізований в 1944 році Чемеровецьким РВК, молодший сержант, стрілець 295-го стрілецького полку, 183-ї стрілецької дивізії. Загинув 30.07.1944 року, похований на західній околиці села Тисова, Дрогобицької області (зараз це село знаходиться в Перемешльському повіті, Підкарпатського воєводства, Польщі). Одружений, дружина Демчук Ганна Георгіївна.
59.   Дробний Володимир Іванович 1902 р.н. – освіта 7 класів, голова Летавського колгоспу імені Леніна, 07.02.1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом Леніна, член ВКП(б), мобілізований в червні 1941 року. В 1943 році був заступником командира роти 29-го армійського ремонтно-відновлювального батальйону. 17.08.1943 року наказом командира 37-ї армії №0315, направлений на курси молодших лейтенантів. 17.10.1943 року отримав звання капітан та призначений командиром 9-ї стрілецької роти, 585-го стрілецького полку, 213-ї стрілецької дивізії. Загинув 05.01.1944 року, похований на західній околиці села Топило, Кропивницького району, Кіровоградської області, могила №5. Мама Дробна Матрона Григорівна. 
60.   Дробний Каліній Савович 1911 р.н. – освіта 5 класів, швець, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 1073-го стрілецького полку, 316-ої стрілецької дивізії. Загинув 18.07.1944 року, похований на північній околиці села Красна, Зборівського району, Тернопільської області. Одружений, дружина Дробна Текля Григорівна.
61.   Зварич Арсен Іванович 1903 р.н. – освіта 2 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Службу проходив п/п 24118-ч, рядовий, стрілець. Письмовий зв’язок припинився 05.08.1944 року. Вважається зниклим без вісті в жовтні 1944 року. Одружений, дружина Зварич Мотря Трохимівна.
62.   Зубик Арсеній Кузьмович 1900 р.н.-
63.   Зубик Василь Іванович 1922 р.н.-
64.   Зубик Григорій Кирилович 1919 р.н.-
65.   Зубик Іван Іванович 1917 р.н.-
66.   Зубик Микифір Данилович 1903 р.н.-
67. Зубик Олександр Ананійович 1915 р.н.-
68. Зубик Павло Юхимович 1911 р.н.-
69. Зубик Панас Васильович 1908 р.н.-
70. Зубик Петро Іванович 1914 р.н.- полон
71. Ковбасюк Іван Петрович 1913 р.н.-
72. Козьмін Арсеній Антонович 1900 р.н.-
73. Кривохижий Марко Іванович 1898 р.н.-
74. Кривохижий Олександр Іванович 1907 р.н.-
75. Кузняк Захар Мойсейович 1905 р.н.-
76. Кузняк Іван Дмитрович 1923 р.н.-
77. Кузняк Михайло Трофімович 1897 р.н.-
78. Кузняк Панас Дмитрович 1921 р.н.-
79. Ланівський Василь Антонович 1924 р.н.-
80. Ланівський Олександр Антонович 1914 р.н.-
81. Лінкевич Віктор Антонович 1922 р.н.-
82. Маловічко Степан Данилович 1911 р.н.-
83. Мартинюк Прокоп Микитович 1911 р.н.-
84. Маслій Афанасій Герасимович 1920 р.н. -
85. Маслій Гаврило Прокопович 1908 р.н.-
86. Маслій Михайло Трохимович 1907 р.н.-
87. Маслій Панас Андрійович 1916 р.н.-
88. Маслій Порфирій Антонович 1899 р.н.-
89. Миколін Ананій Михайлович 1897 р.н.-
90. Миколін Андрій Іванович 1906 р.н.-
91. Миколін Корнило Матвійович 1899 р.н.-
92. Миколін Олексій Іванович 1904 р.н.-
93. Миколін Панас Іванович 1920 р.н.-
94. Миколін Панас Сергійович 1911 р.н.-
95. Михайлюк Олександр Тимофійович 1920 р.н.-
96. Ніколін Трофим Дмитрович 1916 р.н.-
97. Олійник Василь Тимофійович 1919 р.н.-
98. Олійник Кузьма Михайлович 1906 р.н.-
99. Олійник Яков Васильович 1903 р.н.-
100. Регелюк Гнат Антонович 1910 р.н.-
101. Регелюк Олександр Максимович 1914 р.н.-
102. Регелюк Павло Степанович 1906 р.н.- полон
103. Регелюк Степан Антонович 1914 р.н.-
104. Репий Іван Якович 1909 р.н.-
105. Репій Олександр Якович 1920 р.н.-
106. Різник Каліник Трифонович 1899 р.н.-
107. Різник Костянтин Васильович 1905 р.н.-
108. Різник Олександр Васильович 1907 р.н.-
109. Романюк Ананій Федорович 1925 р.н.-
110. Романюк Петро Матвійович 1908 р.н.-
111. Руденький Панас Кирилович 1911 р.н.-
112. Рудий Василь Іванович 1910 р.н.-
113. Рябий Данило Маркович 1901 р.н.-
114. Рябий Панас Олександрович 1911 р.н.-
115. Савчук Антон Онуфрійович 1900 р.н.-
116. Савчук Микола Ількович 1921 р.н.-
117. Савчук Олександр Антонович 1915 р.н.-
118. Савчук Роман Ількович 1900 р.н.-
119. Савчук Юрій Григорович 1895 р.н.-
120. Скальний Петро Мітрофанович 1906 р.н.-
121. Скибенко Олександр Миколайович 1925 р.н.-
122. Сомик Андрій Павлович 1911 р.н.-
123. Сомик Володимир Якович 1898 р.н.-
124. Сомик Давид Федорович 1910 р.н.-
125. Сомик Олександр Васильович 1924 р.н.-
126. Степанишин Ілля Іванович 1897 р.н.-
127. Столярчук Ананій Панасович 1921 р.н.-
128. Тихий Василь Леонтійович 1920 р.н.-
129. Труняк Ананій Касіянович 1907 р.н.-
130. Труняк Григорій Васильович 1916 р.н.-
131. Фуртель Григорій Якович 1909 р.н.-
132. Фуртель Павло Арсентійович 1904 р.н.-
133. Харкавлюк Іван Антемович 1910 р.н.-
134. Цісар Тимофій Леонтійович 1898 р.н.-
135. Цугель Іван Петрович 1913 р.н.-
136. Чинник Панас Іванович 1916 р.н.-
137. Чинник Панас Лук’янович 1918 р.н.-
138. Чинник Петро Ананійович 1915 р.н.-
139. Чинник Петро Микифорович 1921 р.н.-
140. Чинник Петро Сергійович 1920 р.н.-
141. Чинник Сергій Корнилович 1897 р.н.-
142. Чорний Арсен Макарович 1911 р.н.-
143. Чорний Василь Кирилович 1920 р.н.-
144. Черний Василь Семенович 1926 р.н.-
145. Чорний Іван Михайлович 1926 р.н.-
146. Чорний Михайло Дмитрович 1905 р.н.-
147. Чорний Панас Іванович 1915 р.н.-
148. Чорний Панас Ісакович 1916 р.н.-
149. Чорний Семен Пилипович 1906 р.н.-
150. Чорний Сергій Федорович 1902 р.н.-
151. Чорний Юхим Семенович 1908 р.н.-
152. Чорний Яків Трохимович 1905 р.н.-
153. Чубатюк Антон Іванович 1905 р.н.-
154. Чубатюк Григорій Іванович 1900 р.н.-
155. Чубатюк Петро Степанович 1903 р.н.-
156. Шутяк Андрій Лук’янович 1908 р.н.-
157. Шутяк Василь Іванович 1919 р.н.-
158.             Шутяк Василь Петрович 1919 р.н.-
159.             Шутяк Іван Федорович 1915 р.н.-
160.             Шутяк Олександр Іванович 1922 р.н.-
161.             Шутяк Олександр Степанович 1919 р.н.-
162.             Шутяк Петро Семенович 1925 р.н.-
163.             Шутяк Федір Максимович 1909 р.н.-
167.             Шутяк Федір Юрійович 1898 р.н.-
165.             Юрченко Іван Семенович 1923 р.н.- полон славута
166.             Яцков Петро Тимофійович 1913 р.н.-

ВЕТЕРАНИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

СЕЛА ЛЕТАВА


1.      Андрєєв Олександр Степанович 1918 р.н. одружений, освіта 2 класи, повар, в армії з 1939 року, в 1941 році перебував у полоні 1 місяць. Знову мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. 23.12.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня.
2.      Баб’як Панас Олександрович 1912 р.н. одружений, освіта 1 клас, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 4 місяці. Знову мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня.
3.      Білоус Яків Прокопович 1908 р.н. – одружений, освіта 2 класи, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 1 місяць. Знову мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Рядовий, зв’язківець 1073 стрілецького полку, 316 стрілецької дивізії. Наказом №25/н від 05.08.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 20.07.1944 року біля висоти 357.0 (Тернопільська область) був відправлений командиром з дорученням. На шляху в житі зіштовхнувся із групою німців, із свого автомата знищив 3-х німецьких солдатів і одного офіцера, завдання виконав повністю. 17.10.1944 року отримав поранення. Після одужання проходив службу зв’язківцем в 5 роті, 131 стрілецькому полку, 71 стрілецької дивізії. Наказом №6/н від 13.03.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 05.02.1945 року біля села Любіво, Поморського воєводства, Польща, проявив хоробрість і відвагу при відбитті контр атаки противника і сам особисто із гвинтівки знищив 4-х солдат противника. В наступних боях виконував обов’язки зв’язкового командира роти, під сильним вогнем противника своєчасно і точно доносив прикази від командира роти до командирів взводів. Із 16.04.1945 року проходив службу в 222 АЗСП 70А. Дружина Білоус Ганна Леонтіївна.
4.      Бойко Іван Прокопович 1921 р.н. – не одружений, освіта 3 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеня.
5.      Бойко Прокоп Пантелеймонович 1910 р.н. – одружений, не грамотний, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Стрілок 9-ї та 4-ї стрілецької роти, 1073 стрілецького полку, 316 стрілецької дивізії. Був поранений 23.07.1944 року, але залишився в строю. Наказом №028/н від 20.08.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 07.08.1944 року в селі Княжпіль, Старосамбірського району, Львівської області сміливо першим піднявся в атаку і в рукопашній схватці знищив 6 німецьких солдат. Наказом №021/н від 10.05.1945 року нагороджений орденом «Червоної зірки» за те, що 30.03.1945 року в бою біля села Бокахаза, північно-західного узбережжя озера Балатон в Угорщині, коли німецькі солдати здійснили сильний супротив, виповз на фланг противника і добравшись до його траншей автоматним вогнем убив 3 німецьких солдат, спричинивши паніку в результаті якої німці залишили 151 мм. пушку. 04.04.1945 року в бою за село Святий Антоній на території Югославії, коли німецькі солдати з флангу старалися пробратися в тил радянських військ, Бойко П.П. вогнем із автомата убив 4 німців, зірвав спробу прориву в результаті чого німці відступили залишивши три гранатомета.
6.      Бучківський Сільвестр Аврамович 1903 р.н. – одружений, освіта 2 класи, коваль, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Службу проходив в 1073 стрілецькому полку 316 стрілецької дивізії. 20.08.1944 року отримано повідомлення №0244 від керівництва полку, що Бучківський С.А. пропав без вісті 06.08.1944 року, але він залишився живим проходив службу у вищезгаданому підрозділі і 18.08.1945 року звільнений із лав Червоної армії в запас. 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеня.
7.      Бучківський Тодосій Степанович 1903 р.н. – одружений, освіта 4 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеня.
8.      Войтов Андрій Лук’янович 1898 р.н. – одружений, освіта 6 класів, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Рядовий, навідник взводу протитанкової зброї, 3-го стрілецького батальйону, 1077 стрілецького полку, 316 стрілецької дивізії. Наказом №032/н від 16.08.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те, що в період часу з 14 по 17 липня 1944 року в бою за село Гижеювка, (колишнє село біля села Озерна) Тернопільської області вогнем зі своєї рушниці знищив три вогневих кулеметних точки противника. Наказом №0195/н від 09.08.1945 року нагороджений медаллю «За бойові заслуги» за те, що був учасником форсування річок Серет та Дунай, учасник визволення міст Самбір, Чепель, Будапешт (Угорщина), в боях з німецькими загарбниками був двічі поранений 06.08.1944 року та 04.02.1945 року. Також нагороджений 09.05.1945 року медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»; 09.06.1945 року медаллю «За взяття Будапешта».
9.      Войтов Афанасій Леонтійович 1923 р.н. – одружений, освіта 6 класів, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. 28.12.1944 року перебував у складі Чернігівського військово-пересильного пункту та направлявся в розташування 20 стрілецької дивізії (польова пошта 08295). 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеня.
10.   Войтов Афанасій Федорович 1909 р.н. – одружений, освіта 1 клас, маляр, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Рядовий, стрілок 1-ї стрілецької роти, 1073 стрілецького полку, 316 стрілецької дивізії, 1-го УФ. Наказом №025/н від 05.08.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що 19.07.1944 року в бою за село Хоростець, Козівського району, Тернопільської області, при вибутті із строю командира відділення взяв на себе командування відділенням, надихав особистим прикладом, першим підняв в атаку своє відділення і в рукопашній сутичці знищив розрахунок ворожого кулемета. Далі проходив службу стрілком 2 батальйону, 1142 стрілецького полку, 340 стрілецької дивізії, 38 армії, 1-го УФ. Наказом №066/н від 31.10.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що 11.08.1944 року під містом Дрогобич був легко поранений в руку. 10.09.1944 року правіше міста Кросно, Подкарпатського воєводства, Польща був легко поранений в ногу, але не залишив поле бою і після перев’язки повернувся в стрій. 16.09.1944 року біля міста Романув, він як спостерігач переднього краю вів спостереження за вогневими точками противника і був поранений осколком в праву руку. Далі проходив службу сапером саперного взводу 203 стрілецького полку, 70 стрілецької дивізії, 4-го УФ. Наказом №02/н від 30.01.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що 25.01.1945 року біля села Возьники (Польща) незважаючи на обстріл снайперів, підповз до мосту через річку Скава, знешкодив мінні заряди та врятував міст від вибуху. Також 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня.
11.   Войтов Василь Аксентійович 1902 р.н. – одружений, освіта 1 клас, швець, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Рядовий, стрілець 9-ї стрілецької роти, 1077 стрілецького полку, 316 стрілецької дивізії. Наказом №03/н від 24.04.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що 16.04.1945 року в бою в районі села Ротшейн, Австрія, підповз до ворожого кулемету та закидав його гранатами, чим забезпечив просування піхоти вперед. 17.04.1945 року був поранений.
12.   Войтов Олександр Трохимович 1921 р.н. – одружений, освіта 4 класи, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 18 днів. Знову мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. Рядовий, сапер 573 окремого саперного батальйону, 305 стрілецької дивізії. Наказом №52/н від 14.11.1944 року нагороджений медаллю «За відвагу», за те що 28.10.1944 року в районі села Доброслав, Польща, проробляв проходи в мінних полях противника для танків і піхоти, в результаті чого знешкодив 16 протитанкових мін. Робота проводилась під сильним вогнем противника. Також із піхотою брав участь у зачистці висоти 433 від противника, де разом з товаришем з поля бою винесли одного тяжко пораненого червоноармійця. В подальшому службу проходив сапером 250 окремого батальйону зв’язку, 116 стрілецької дивізії, у званні молодшого сержанта. Наказом від 09.05.1945 року нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.» (Т-0187710); 23.12.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня.
13.   Войтов Олександр Федорович 1909 р.н. – одружений, освіта 4 класи, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 12 днів. Знову мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня.
14.   Войтов Юрій Степанович 1899 р.н. – одружений, освіта 2 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК. 19.05.1944 року був виписаний із евакуаційного госпіталя №2981 та направлений в 113 АЗСП.
15.   Гаврилюк Михайло Семенович 1918 р.н. – одружений, освіта 9 класів, бухгалтер, член ВЛКСМ, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, навідник окремої зенітно-кулеметної роти, 316 стрілецької дивізії. Наказом № 08/н від 20.04.1945 року нагороджений медаллю «За бойові заслуги» за те, що 23.03.1945 року відбиваючи контратаку противника біля села Хозельдорф, Австрія, знищив 7 німецьких солдат придушив огонь двох кулеметів. Наказом від 09.05.1945 року нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.».
16.   Горячок Арсеній Мойсейович 1918 р.н. – одружений, освіта 4 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, стрілець 383 стрілецького полку, 121 стрілецької дивізії, 1-го Українського фронту. 02.08.1944 та 06.11.1944 року був поранений. Наказом №057/н від 10.11.1944 року нагороджений орденом «Слави ІІІ ступеня» за те, що 06.11.1944 року командуванням була поставлена задача перед ротою автоматників, для відзначення 27-ї річниці великого жовтня піймати контрольного полоненого. Горячок А.М. діяв у групі прикриття, сміливо і самовіддано вів безперервний вогонь по противнику, визиваючи цим самим силу вогню противника на себе. Завдяки цьому група захвати прикриваючись надійною опорою в особі групи прикриття, захопила полоненого і доставила його в штаб. Горячок А.М. будучи тяжко пораненим, залишався на полі бою до повного відходу розвідників і виповз без сторонньої допомоги в своє розташування.
17.   Горячок Василь Мойсейович 1908 р.н. – одружений освіта, 4 класи, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, кулеметник окремої зенітно-кулеметної роти, 316 стрілецької дивізії. Наказом №011/н від 10.06.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що під час форсування річки Дунай, його розрахунок прикривав переправу, в цьому бою Горячок В.М. особисто знищив 5 солдат противника.
18.   Горячок Мойсей Сільвестрович 1906 р.н. – одружений, столяр, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, заступник командира відділення окремої зенітно-кулеметної роти, 316 стрілецької дивізії. Наказом №09/н від 20.05.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що 15.04.1945 року під час наступальних дій радянських частин на село Рейштейн, Чехія, вогонь кулеметів противника затримував просування російської піхоти, Горячок М.С. швидко встановив свій кулемет і відкрив вогонь по кулеметним точкам противника. В цьому бою він знищив кулеметний розрахунок і 2 кулемети противника.
19.   Горячок Федір Григорович 19017 р.н. – одружений, освіта 7 класів, телефоніст, мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, сержант, розвідник взводу пішої розвідки, 1077 стрілецького полку, 316 стрілецької дивізії. Наказом №01/н від 01.01.1945 року нагороджений орденом «Слави ІІІ ступеня», за те, що в ніч з 4 на 5 грудня 1944 року при форсуванні річки Дунай північніше 3 км. району села Ерчі, Будапештського округу, Угорщина, Горячок Ф.Г., під артилерійським, мінометним і кулеметним вогнем противника переправився на правий берег річки Дунай, і в запеклій сутичці з ворогом проявив хоробрість і мужність. При відбитті потужних контратак противника він вогнем із автомата знищив 10 солдат противника, чим спонукав в завоюванні і укріплені плацдарму на правому березі річки Дунай. Наказом №02/н від 15.04.1945 року нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що 26.03.1945 року в наступальних боях полку в районі озера Балатон, Угорщина, вогнем із автомата убив двох німецьких солдатів і одного взяв у полон. Наказом від 09.05.1945 року нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.». 09.06.1945 року нагороджений медаллю «За взяття Будапешта». 23.12.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня.
20.   Грицюк Афанасій Лук’янович 1908 р.н. – одружений, освіта 4 класи, дизеліст-моторист, мобілізований в червні 1941 року, перебував у полоні 33 дня. Знову мобілізований 08.04.1944 року Чемеровецьким РВК, рядовий, перебував в 113 армійському запасному стрілецькому полку. 22.09.1944 року відправлений на Сталінградський тракторний завод. 06.04.1985 року нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеня.
21.   Гуменюк Василь Семенович 1923 р.н.-
22.   Адамчук Василь Микифорович 1926 р.н.-
23.   Бойко Ілля Андрійович 23.07.1918 р.н.-
24.   Бойко Петро Микифорович 1919 р.н.-
25.   Бойко Федір Йосипович 1904 р.н.-
26.   Гуменюк Кузьма Захарович 1901 р.н.-
27.   Демчук Панас Юхимович 1919 р.н.-
28.   Зубик Григорій Іванович 1911 р.н.-
29.   Зубик Данило Герасимович 1905 р.н.-
30.   Зубик Олександр Сидорович 1914 р.н.-
31.   Зубик Олексій Кузьмич 1895 р.н.-
32.   Зубик Панас Іванович 10.06.1919 р.н.- подполковник
33.   Калуцкий Володимир Сидорович 1923 р.н.-
34.   Калуцький Єфім Семенович 1899 р.н.-
35.   Калуцький Микита Федорович 1908 р.н.-
36.   Козьмін Гнат Ілліч 1910 р.н.-
37.   Козьмін Ілля Корнилович 1916 р.н.-
38.   Кривохижий Василь Юрійович 1905 р.н.-
39.   Кривохижий Григорій Ілліч 1913 р.н.-
40.   Кузняк Іван Семенович 1925 р.н.-
41.   Кузняк Кузьма Семенович 1911 р.н.-
42.   Кузь Степан Калинович 1906 р.н.-
43.   Ланівський Дмитро Михайлович 1896 р.н.-
44.   Ластавчук Афанасій Тимофійович 1919 р.н.-
45.   Маловічко Василь Якович 1910 р.н.-
46.   Маловічко Костянтин Дмитрович 1907 р.н.-
47.   Маслій Антон Йосипович 1922 р.н.-
48.   Маслій Григорій Захарович 1910 р.н.-
49.   Маслій Калістрат Микитович 1912 р.н.-
50.   Маслій Олександр Давидович 1915 р.н.-
51.   Михайлюк Іван Тимофійович 1917 р.н.-
52.   Михальчук Данило Панькович 1918 р.н.-
53.   Нагурний Роман Микифорович 1898 р.н.-
54.   Нагурний Сергій Леонтійович 1912 р.н.-
55.   Нечипорук Микола Микитович 1909 р.н.-
56.   Олійник Арсен Федорович 1909 р.н.-
57.   Олійник Марко Федорович 1900 р.н.-
58.   Охрім Петро Павлович 1926 р.н.-
59.   Решетнік Олександр Пилиппович 1917 р.н.-
60.   Різник Сергій Йосипович 1923 р.н.-
61.   Різник Федір Дмитрович 1912 р.н.-
62.   Руденький Василь Микифорович 1921 р.н.-
63.   Руденький Володимир Григорович 1916 р.н.-
64.   Рудий Василь Іванович 1910 р.н.-
65.   Рудий Гнат Микифорович 1905 р.н.-
66.   Савчук Захарій Саввович 1898 р.н.-
67.   Скрипник Петро Пилипович 1920 р.н.-
68.   Скрипник Сергій Олімпович 1911 р.н.-
69.   Скрипник Федір Іванович 1903 р.н.-
70.   Сомик Іван Михайлович 1924 р.н.-
71.   Сомик Леонтій Антонович 1903 р.н.-
72.   Сомик Петро Володимирович 1922 р.н.-
73.   Сомик Федіп Максимович 1915 р.н.-
74.   Труняк Григорій Васильович 1916 р.н.-
75.   Труняк Іван Кас’янович 1922 р.н.-
76.   Українець Яків Володимирович 1897 р.н.-
77.   Харкавлюк Іван Миколайович 1915 р.н.-
78.   Харкавлюк Микола Ананійович 1907 р.н.-
79.   Харкавлюк Михайло Максимович 1908 р.н.-
80.   Харкавлюк Павло Микитович 1908 р.н.-
81.   Харкавлюк Трофим Степанович 1907 р.н.-
82.   Чинник Онуфрій Іванович 1901 р.н.-
83.   Чинник Василь Корнилович 1905 р.н.-
84.   Чинник Василь Лук’янович 1909 р.н.-
85.   Чинник Іван Петрович 1917 р.н.-
86.   Чинник Панас Іванович 1915 р.н.-
87.   Чинник Панас Олексійович 1900 р.н.-
88.   Чорний Федір Саввович 1900 р.н.-
89.   Чубатюк Арсен Арсенійович 1924 р.н.-
90.   Чубатюк Леонтій Степанович 1906 р.н.-
91.   Шутяк Олександр Лук'янович 1927 р.н.-
92.   Шутяк Іван Лук’янович 1926 р.н.-
93.   Шутяк Михайло Петрович 1912 р.н.-
94.   Шутяк Петро Степанович 1921 р.н.-
95.   Шутяк Сидор Іванович 1909 р.н.-
96.   Шутяк Федір Микифорович 1907 р.н.-
97.   Юрченко Панас Васильович 1922 р.н.-
98.   Юрченко Петро Павлович 1920 р.н.-
99.   Юрченко Микифір Павлович 1912 р.н.-


This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website